Козак Гаврилюк заслуговує бути виставленим у музеї історії України. Бо на сьогодні він є фантастичним модерністським втіленням архетипічного рагуля. Миша є взірцевий випадок усіх можливих ментальних, в тому числі постсовкових, болячок нашого нещасного народу. П’ять хвилин позору – і хліб на все життя. Хто бил нікєм – тот станєт всєм. Навіть кухарка може керувати державою. А отут іще бурячки посаджу. І так далі.
Миша після Майдану довго створював анонсований “козацький батальйон”. Діло йшло туго з огляду на очевидність деякої абсурдності навіть самої ідеї про Мишу у ролі отамана. Потім батальйон якось усох до “козацької роти”, але і тут черг на мобілізацію чомусь не було. А далі “козацькою” просто стали називати роту одного батальйону МВС, куди Миша возив волонтерку. Оце й уся його дотичність до війни.
Паралельно Гаврилюк заснував пару інтернет-магазинів патріотичної сувенірної продукції. Бурячки такі.
І припиніть істерику. Якшо ви не гнали Мишу сцяними ганчіірками під час виборів, разом з його усією партєйкою – не витрачайте тепер слів. Смоктати треба мовчки.
Dixi.
#скотиняки #вмірєживотн их
Бик Олексій